Кіровоградський обласний художній музей — м. Кіровоград
Кіровоградський обласний художній музей створений у січні 1993 року на базі картинної галереї і розташований у приміщенні колишнього пасажу — пам'ятки архітектури 1897 р.
Історія створення музею почалася наприкінці минулого століття, коли в 1870 р. представники прогресивної інтелігенції були ініційовані створенням в місті художнього музею. Але картинна галерея була відкрита лише в 1921 р. у приміщенні будинку науки і мистецтв. У 1965 р. відбулося друге народження картинної галереї, яка стала відділом обласного краєзнавчого музею. Фонди музею комплектувалися, в основному, творами, отриманими з Ермітажу, Державної Третьяковської галереї, київських музеїв російського та українського мистецтва. Ці роботи склали основу зібрання картинної галереї.
Сучасне зібрання охоплює цінні твори живопису, графіки, скульптури, прикладного та ужиткового мистецтва від найдавніших часів до наших днів. До музейної колекції увійшли роботи невідомих майстрів і видатних художників І. Шишкіна, О. Саврасова, В. Маковського, Д. Нарбута, Т. Яблонської, П. Кодьєва, П. Покаржевского, О. Осмеркіна, О. Фойніцкого, Д. Козачінского, А. Нюренберг, П. Оссовського, значну кількість ікон і скульптури, виробів декоративно-прикладного мистецтва.
Музей володіє одним дивовижним експонатом, аналогу якому немає в світі. Це — так звана мисливська корогва на оленячіх рогах на якій зображено св. Євстафій Плакида, що є двостороннім масляним живописом невідомого українського майстра XVIII ст.
Історія створення музею почалася наприкінці минулого століття, коли в 1870 р. представники прогресивної інтелігенції були ініційовані створенням в місті художнього музею. Але картинна галерея була відкрита лише в 1921 р. у приміщенні будинку науки і мистецтв. У 1965 р. відбулося друге народження картинної галереї, яка стала відділом обласного краєзнавчого музею. Фонди музею комплектувалися, в основному, творами, отриманими з Ермітажу, Державної Третьяковської галереї, київських музеїв російського та українського мистецтва. Ці роботи склали основу зібрання картинної галереї.
Сучасне зібрання охоплює цінні твори живопису, графіки, скульптури, прикладного та ужиткового мистецтва від найдавніших часів до наших днів. До музейної колекції увійшли роботи невідомих майстрів і видатних художників І. Шишкіна, О. Саврасова, В. Маковського, Д. Нарбута, Т. Яблонської, П. Кодьєва, П. Покаржевского, О. Осмеркіна, О. Фойніцкого, Д. Козачінского, А. Нюренберг, П. Оссовського, значну кількість ікон і скульптури, виробів декоративно-прикладного мистецтва.
Музей володіє одним дивовижним експонатом, аналогу якому немає в світі. Це — так звана мисливська корогва на оленячіх рогах на якій зображено св. Євстафій Плакида, що є двостороннім масляним живописом невідомого українського майстра XVIII ст.
Завод «Ельворті» — м. Кіровоград
Завод «Ельворті», а нині — «Червона зірка», був заснований в 1874 році братами Томасом і Робертом Ельворті, пам'ятник яким встановлено біля входу на підприємство. Це одне з найстаріших в Європі підприємств, що виробляють сільськогосподарську техніку. Брати були не тільки успішними бізнесменами, але і щедрими меценатами. На їх кошти були побудовані школа, театр, кілька лікарень, трамвайні колії, житлові будинки для працівників заводу, а свою англійську садибу «Масандра» Роберт Ельворті заповідав під будинок престарілих чи лікарню. І сьогодні вона все ще служить престарілим англійцям їх останнім притулком.
Бізнес братів розвивався семимильними кроками навіть після їх смерті (один був менеджером, другий — інженером). Їх представницькі офіси були в Лондоні і Нью-Йорку - неймовірне досягнення для Російської імперії! Більшовики відібрали у англійця завод. Він намагався домогтися від них дозволу повернутися до роботи, але марно. Потім він намагався отримати хоча б компенсацію за справу всього свого життя — і знову натрапив на стіну радянського гасла «грабуй награбоване». Навіть якщо так зване «награбоване» — чесна людська праця, що служила і служить на благо кіровоградців.
Бізнес братів розвивався семимильними кроками навіть після їх смерті (один був менеджером, другий — інженером). Їх представницькі офіси були в Лондоні і Нью-Йорку - неймовірне досягнення для Російської імперії! Більшовики відібрали у англійця завод. Він намагався домогтися від них дозволу повернутися до роботи, але марно. Потім він намагався отримати хоча б компенсацію за справу всього свого життя — і знову натрапив на стіну радянського гасла «грабуй награбоване». Навіть якщо так зване «награбоване» — чесна людська праця, що служила і служить на благо кіровоградців.
Музей «Хутор Надія» — с. Миколаївка
Державний заповідник-музей І. Тобілевича (Карпенка-Карого) розташований біля села Миколаївка, в 20 км на південний захід від Кіровограда.
Садиба була заснована в 1871 р. батьком-засновником українського театру і займає 11 га землі. Тут же знаходиться невелике озеро та джерело з чистісінькою водою. Садиба була посагом його дружини — Надії Тарковської, в пам'ять про неї чоловіком і була названа садиба.
Жили тут Тобілевичі з 1887 року, і приблизно в цей час хутір став центральним місцем збору українських театралів. Великий письменник перетворив своє житло в творчий центр. Тут репетирувалися номери перших українських театральних труп під керівництвом М. Кропивницького та багато інших видатних особистостей тієї епохи. Тут же Карпенком-Карим написано 11 його творів — «Сто тисяч», «Гандзя», «Сава Чалий», «Хазяїн» та інші. Будова збереглася практично в первозданному вигляді, оригінальні також флігелі, літній театр. Крім того, тут щорічно проходить всеукраїнський театральний фестиваль «Вересневі самоцвіти».
Садиба була заснована в 1871 р. батьком-засновником українського театру і займає 11 га землі. Тут же знаходиться невелике озеро та джерело з чистісінькою водою. Садиба була посагом його дружини — Надії Тарковської, в пам'ять про неї чоловіком і була названа садиба.
Жили тут Тобілевичі з 1887 року, і приблизно в цей час хутір став центральним місцем збору українських театралів. Великий письменник перетворив своє житло в творчий центр. Тут репетирувалися номери перших українських театральних труп під керівництвом М. Кропивницького та багато інших видатних особистостей тієї епохи. Тут же Карпенком-Карим написано 11 його творів — «Сто тисяч», «Гандзя», «Сава Чалий», «Хазяїн» та інші. Будова збереглася практично в первозданному вигляді, оригінальні також флігелі, літній театр. Крім того, тут щорічно проходить всеукраїнський театральний фестиваль «Вересневі самоцвіти».
Немає коментарів:
Дописати коментар